• Головна |
  • Блог |
  • Гіпомастія: що це, симптоми та різновиди, як лікувати

Гіпомастія: що це, симптоми та різновиди, як лікувати

Кожні жіночі груди індивідуальні та по-своєму гарні, але не всі володарки маленького бюста згодні з таким твердженням. Звичайно ця фізіологічна особливість не становить загрозу для здоров’я, тим більше життя, але погіршує якість життя. Недорозвинення молочних залоз або гіпомастія – це часто занижена самооцінка, комплекси, депресія, проблеми в сексуальному і особистому житті. Що сучасна медицина може запропонувати жінці, щоб виправити такий «дефект»?

Що таке гіпомастія?

Вперше термін Гіпомастія з’явився в 1942 році, в виданні «Пластична хірургія грудей і черевної стінки». У ньому пластичний хірург з Чикаго Макс Торека дає визначення цієї аномалії розвитку молочних залоз, і пропонує кілька хірургічних технік її виправлення, які тепер є класичними.

Гіпомастія (гіпоплазія, аплазія, мікромастія) – це недорозвинення грудних залоз у жінки, в залозистій тканині яких не відбулося розгалуження молочних проток і розпушення сполучної строми, немає підшкірно-жирового компонента, а молочні долі так і залишилися в зародковому стані.

Сьогодні, як і раніше, немає чіткого критерію «нормальний розмір жіночого бюсту», тому визначення гіпомастії відбувається суб’єктивно, як невідповідність між реальними і бажаними пропорціями.

Для обчислення розміру жіночого бюста застосовують формулу, де з обхвату грудей по лінії сосків віднімають обхват, виміряний під залозами.

 

Різниця між обхватами грудей (в см) Номер розміру бюста Літерне позначення розміру грудей
10–11 0 A
12–13  1 B
14–15 2 C
16–17 3 D
18–19 4 E
20–21 5 F

 

У період статевого дозрівання молочні залози проходять такі етапи розвитку (середньостатистичний вік):

  • I стадія – вік до 10,5 років – залозистої тканини немає, ареоли бліді, їх Ø <2 см.
  • II стадія – з 10,5 до 12,5 років – початок розвитку залозистої тканини, збільшення Ø ареол> 2 см.
  • III стадія – з 12,5 до 13 років – початок потемніння ареол, залози і ареоли виступають як єдині конуси.
  • IV стадія – з 13 до 13,5 років – ареоли набувають свій індивідуальний колір і відтінок і виступають над залозами як конуси, поставлені на великі конуси або півсфери.
  • V стадія – з 13,5 до 15 років – контур між ареолою і тілом залози згладжується, випирає лише сосок.

При гіпомастії зрілість жіночих грудей не настає. Їх розвиток, як правило, зупиняється на II стадії. Але іноді зустрічаються варіанти, коли зупинка відбувається на III (IV) стадії формування жіночого бюста.

Класифікація

Сьогодні застосовується така класифікація гіпомастії:

  1. Спадкова або вроджена гіпоплазія молочної залози.
  2. Первинна мікромастія через гормональний дисбаланс.
  3. Вторинна гіпомастія, обумовлена ​​зовнішніми впливами.
  4. Ідіопатична (з нез’ясованих причин) недорозвиненість грудей.

В патологію можуть бути залучені як обидві молочні залози, так і лише одна грудина. Деякі мамологи також застосовують ще й стару класифікацію гіпомастії по Торека, який виділяв 2 типи гіпомастії – повна відсутність грудей + нормально розвинений, зрілий сосок і повністю «інфантильні» груди.

Причини гіпомастії

У більшості випадків гіпоплазія молочної залози визнається ідіопатичною – такою, що не залежить від інших хвороб, патологій, порушень або впливів. Проте гіпомастія може бути наслідком таких причин як:

  • спадковість;
  • вроджене недорозвинення яєчників або зниження їх гормонопродуючої функції;
  • вроджена дисфункція надниркових залоз;
  • дефекти генів – ембріональна зупинка розвитку гена TBX3, синдроми Дружина, Морфея, Поланд, Шинцель;
  • опромінення організму до початку статевого розвитку;
  • висічення пухлини залози у дитинстві;
  • анорексія, часті стреси, зараження ВІЛ, перенесення важкої інфекційної або хронічної хвороби в пубертатному віці;
  • патології яєчників з порушенням функції вироблення (недостатністю) естрогенів;
  • знижена чутливість естроген-рецепторів, розташованих в залозі;
  • лікування деякими лікарськими препаратами;
  • годування грудьми;
  • клімакс.

Крім цього гіпомастія може бути наслідком або ускладненням травм, опіків, обморожень або хірургічного розтину грудної клітини.

Симптоми

Незважаючи на суб’єктивність визначення гіпомастії, все-таки є і симптоми, що дозволяють оцінити стан молочних залоз як недорозвиненість. Існують наступні варіанти гіпоплазії грудей:

  • «груди підлітка» – недостатній об’єм і відсутність у обох залоз конуса;
  • одностороння гіпоплазія – яскраво виражена асиметрія, зазвичай ліва грудина зріла, а права не розвинена;
  • аплазія/амастія – повна відсутність залозистої тканини однієї залози, яка в разі синдрому Поланд супроводжується недорозвиненістю грудних м’язів і верхньої кінцівки;
  • нерівномірний розвиток тканин на одній або обох молочних залозах, в тому числі й такий варіант аномалії як тубулярні (козячі) груди;
  • інволюційна гіпомастія після періоду годування;
  • постменопаузальний птоз і дефіцит залозистої тканини.

У деяких випадках разом з недорозвиненістю тканин залози спостерігається недостатній розвиток ареоли, втягнення соска або його повна відсутність (ателія).

Діагностика та лікування гіпомастії

Діагностика проводиться шляхом комплексного обстеження у лікаря-мамолога:

  1. Під час первинного опитування та огляду з’ясовується:
  • чи відповідають скарги жінки симптомам гіпоплазії молочної залози;
  • сімейна історія по жіночій лінії;
  • характеристики менструального циклу;
  • наявність супутніх хвороб ендокринної системи та патологій яєчників;
  • чи є зниження чутливості ареол і сосків;
  • присутній зв’язок між місячними (вагітністю, лактацією) і розміром грудей;
  • число успішних вагітностей і тривалість кожного періоду грудного вигодовування;
  • кількість зроблених абортів.
  1.  Аналізи крові на гормони.
  2. Мамографія.
  3. УЗД.

При підтвердженні гормональної причини гіпомастії і за умови, що організм ще продовжує формуватися, можливо призначення консервативного лікування. До індивідуально складеної схеми гормонотерапії лікар може додати фізіотерапевтичні сеанси, а також порекомендувати займатися гімнастикою для нарощування маси грудних м’язів і зміцнення м’язового корсету. А ось всі без винятку народні способи і застосування кремів, «які гарантують їх збільшення», на жаль, але не ефективні. Може допомогти збільшення маси тіла, але такий крок не тільки зіпсує фігуру, але й шкідливий для здоров’я.

Головний і на 100% ефективний метод лікування будь-якого різновиду гіпомастії – хірургічна маммопластика. Залежно від симптоматичної картини гіпомастії хірург порекомендує оптимальний для клієнтки вид маммопластики. Це може бути:

  • ендопротезування – збільшення розміру бюста за допомогою встановлення силіконових імплантів;
  • ліпофілінг грудей– невелике збільшення розміру і зміна форми молочних залоз за допомогою власного жиру, взятого з живота або сідниць.

Сама операція триватиме близько години, а виписатися додому можна буде на наступний день.

Профілактика і прогноз гіпоплазії молочної залози

Профілактичних заходів по попередження гіпомастії не існує.

Прогноз при гіпоплазії у дівчаток, яка діагностується до закінчення статевого дозрівання, сприятливий, і таке недорозвинення успішно лікується медикаментозно. Генетично обумовлені або вроджені індивідуальні аномальні розміри молочних залоз без проблем виправить пластичний хірург.